08
трав.

Доки серця стукають, пам'ятаєте! Якою ціною завойовано щастя…

Автор Адміністратор
Адміністратор
Група підтримки сайту
Зараз не на сайті
в Новини
  • Переглядів: 4777
  • Друк

 002Напередодні Дня Перемоги Великої Вітчизняної війни у Військовій академії (м. Одеса) відбувся тематичний захід з нагоди Великого свята. У Георгіївській залі були присутні: офіцери, професорсько-викладацький склад, працівники Збройних Сил України, курсанти академії.

Організатором цього тематичного зібрання став офіцер відділу виховної роботи капітан Ольга Богуш, яка заздалегідь провела підготовчу роботу щодо кращої організації зустрічі. Офіцер-пропагандист узгодила план-сценарій з керівництвом академії, запросила до участі ветеранів Збройних Сил, Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій в Афганістані, Іраку і всіх небайдужих.

Під звуки фанфар ведучий програми, соліст військового оркестру старшина Олександр Нестеренко, гучним і твердим голосом промовив: «Плине ріка часу. Минуло вже 69 років з того страшного дня, коли навстіж розчахнулись двері Великої Вітчизняної війни. Позаростали шрами окопів, відбудувались нові міста, виросли нові покоління. Але в людській пам’яті 9 Травня – це кінець відліку довгих 1418 днів і ночей тієї страшної війни для нашого народу залишається».

Відкрив урочистий захід ТВО начальника Військової академії генерал-майор Олег Гуляк, який поздоровив всіх присутніх з Великим Святом і зазначив, що на превеликий жаль в країні не спокійно і треба бути, перш за все, професіоналом своєї справи, щоб за умови поставленого завдання – воно було б виконано якісно та в строк.

До середини зали запрошується ветеран Великої Вітчизняної війни полковник у відставці Віталій Тіщенко. На екрані демонструється відеоролик, по закінченню якого оголошується хвилина мовчання.

 Після проникливих і гірких спогадів про війну, Віталій Іванович закликав молодих курсантів не бути байдужими до пам'яті тих, хто не шкодуючи свого життя загинув за свою Батьківщину.

Після виступу безпосереднього учасника війни слово мав, колишній випускник Одеського артилерійського училища, а також начальник Сумського артилерійського училища генерал-майор артилерії Віктор Затонський. У своїй промові він віддав шану своєму колишньому начальнику Одеського артилерійського училища генерал-лейтенанту Івану Іванович Тімотієвичу, якому недавно виповнилось 120 років. Пригадуючи свою курсантську молодість, генерал з великим натхненням окреслив складний життєвий шлях свого наставника. Генерал-лейтенант артилерії Іван Іванович Тімотієвич у свій час закінчив Одеське Сергієвське артилерійського юнкерське училище і в подальшому приймав активну участь у Великій Вітчизняній війні. Його «офіцерській кісточці» заздрили, він був нагороджений орденом Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора, орденом Кутузова 1-го ступеню, двома орденами Суворова 2-го ступеню, орденом Кутузова 2-го ступеню, орденом Червона Зірка, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеню і багатьма медалями.

Після виступу генерал-майора артилерії Віктора Затонського, ведучий зосередив увагу присутніх на болючому для всіх питанні «День Перемоги – це і радісне, і сумне свято». За минулі роки багато чого, що вважалося славетним, змарніло. Але подвигу нашого народу судилося назавжди лишитися у пам’яті людській. Нажаль, слово «війна» не зникло з нашого лексикону. Наша пам'ять назавжди увібрала в себе і береже імена і подвиги поколінь. Народна мудрість говорить: «Людина живе доти, допоки про неї пам’ятають».

Слово для виступу надали учаснику бойових дій в Афганістані полковнику запасу Олександру Цапенку. Афганська війна у нього забрала молодість і здоров'я. Його орден Червоної Зірки, до якого його представили, загубився в запорошених архівах «розваленої країни». І ветерану «незрозумілої війни» ніколи не забути історії про сивоволосого молодого інваліда, який, спираючись на милиці, тремтячою рукою намагався продати перехожим затиснутий в долоні орден Червоної Зірки. Ордени і медалі - це наша історія. Звернення до неї, на думку Олександра Васильовича, дозволяє всім побачити минуле, пов'язати його із сьогоденням. Скільки «коштують» подвиги ветеранів? Бойові винагороди радянських генералів, офіцерів і солдатів стали предметом торгу!...

Сьогодні член Національної спілки Журналістів України, автор книги «Життя моє – армія» Олександр Васильович Цапенко працює разом зі своїми однодумцями над поверненням забутих імен випускників Одеських військових училищ. Для курсантів і запрошених гостей Олександр Васильович особисто виконав військово-патріотичну пісню «Про ту весну». Під час виконання пісні на екрані демонструвався відеоролик про переможні дні 1945 року, який виконавець підготував власноруч.

 Після цього виступив учасник бойових дій в Іраку, підполковник Олег Лупаленко, який впевнений, що ніхто б в світі не сказав, що би сталося з людством, якби герої попередніх війн не стали на захисті мирного неба над головою. Адже всі вони проявили мужність, героїзм і поставили своє життя під загрозу заради своєї країни, виконуючи свій військовий обов’язок.

Тематичний захід супроводжували виступи військового оркестру під керівництвом начальника оркестру підполковника Юрій Літовка. Військово-патріотичні пісні, пісні воєнних років, видатні музичні композиції додали зібранню яскравості й величності. А заключне попурі оркестру, разом із балетною групою, підняли настрій ветеранам і курсантам і додало впевненості у завтрашньому дні.

По завершенню урочистого заходу генерал-майор Олег Гуляк висловив велику подяку всім присутнім та вручив грамоти ветеранам Великої Вітчизняної війни, учасникам бойових дій на території інших держав, кращим курсантам академії.

Цю пам'ять неможливо забути ніколи

  На урочистому зібранні
був присутній
капітан Олександр Владико

 

Рейтинг
78 голосів
Теги: Без тегів