07
трав.

Мощі святителя архієпископа Інокентія: знакова подія у житті Івана Тімотієвича

Автор Адміністратор
Адміністратор
Група підтримки сайту
Зараз не на сайті
в Новини
  • Переглядів: 4412
  • Друк
001Журналістське розслідування
з Леонідом Єршовим і
Олександром Цапенком

В бібліотеці Одеського обласного історичного статистичного архіву журналісти вивчали справу Херсонської Духовної Консисторії під номером 2282, в якій наявні такі відомості: «Назва приходу - Кафедральний собор. Він споруджений по Високому керуванню Монаршими щедротами в 1794 році, освячений 22 серпня того ж року. У правій прибудові перебуває чудотворний образ Касперовської Божої Матері. У підвальних приміщеннях знаходяться: ризниця, бібліотека, архів. У 1900 році собор переобладнаний за проектом цивільного інженера Тодорова і розширений з обох боків на два сажні з кожного боку у всю довжину. У соборі спочивають Архієпископи, що померли в Одесі: Інокентій, померлий 26 травня 1857 року, Іоанникій, померлий 1 березня 1877 року, Дмитро, померлий 27 грудня 1890 року. Склад приходу за національністю змішаний. Розкольників і сектантів немає».

У «Довідковій книзі Херсонської єпархії» також журналісти знайшли відомості про диякона Іоанна Іоанновича Тімотієвича з Кафедрального собору. Коротка інформація дала їм можливість зробити висновок, що Іоанн Тімотієвич у свій час закінчив Духовну Семінарію, на той час йому було 40 років, і він перебував у шлюбі. У нього було семеро дітей і їм відповідно було: 18, 16, 15, 13, 11, 9 і 6 років.

Довідка: Диякон — (служитель) — особа, яка проходить церковне служіння на першому, нижчому ступені священства. Диякони допомагають священикам і єпископам при здійсненні богослужінь, але самостійно не проводять службу, не здійснюють таїнства хрещення. Служіння диякона прикрашає службу, але не є обов'язковим (священик може проводити службу й один).

002003Розбираючись в архівних документах Леонід Єршов і Олександр Цапенко дізнались, що у Кафедральному соборі проходило хрещення сина диякона Іоанна Іоанновича Тімотієвича - майбутнього вихованця Одеського Сергієвського юнкерського артилерійського училища Івана Тімотієвича.

Для кращого сприймання цього матеріалу журналісти пропонують ознайомитись з історичними фотодокументами і прорвати простір часу, побувати в місті Одесі наприкінці дев’ятнадцятого сторіччя.

У другому додатку «Православні церкви міста Одеси і передмість» розповідається про місце, де проходило таїнство хрещення. Кого саме? Ви дізнаєтесь із невеличкого нарису, який пропонується читачам. На погляд журналістів хрещення сина диякона Іоанна Іоанновича Тімотієвича має знаковий відбиток у подальшому житті Івана Тімотієвича, тому що він був прикладений до мощів святителя архієпископа Херсонського, Таврійського і 004Новоросійського Інокентія (Борисова) і мощів генерал-фельдмаршала Світлого князя Михайла Семеновича Воронцова. Давайте разом відчуємо подих того часу, який намагаються передати своїм читачам самобутні краєзнавці.

Одеса 1893 рік: Соборна площа

Хрещення Івана Тімотієвича

005Кафедральний протоієрей Василь Флоровський здійснював велике таїнство хрещення і осяював сина диякона Іоанна Тімотієвича хресним знаменням. Молитва ім'я наречення проходила у малому кіоті собору, де знаходився Великий хрест з червоної міді, виготовлений з монет, які кидали воїни на Соборну площу у 1854 року, перед відправкою їх на війну. У цей важкий для людей час не залишалося надії на земну допомогу, всі покладали її тільки на Господа. І тоді архієпископ Інокентій (Борисов) переніс чудотворний образ Божої Матері з села Касперовка Херсонської області до Кафедрального собору. Ворог двічі оточував Одесу і двічі був вимушений відступити. Під час бойових дій на Кримському 006півострові архієпископ Інокентій здійснював свої літургії і молебні, а його духовні настанови підтримували дух захисників Вітчизни, проте його свіча земного буття догорала. Відчуваючи наближення своєї смерті, він вирішив зробити прощальну поїздку по єпархії. Помер святитель 25 травня 1857 року. Після Божественного урочистого чину відспівування, архієпископ Інокентій (Борисов) був похований у Соборі.

Священик Василь Флоровський, з немовлям на руках, виголошував слова головної християнської молитви: «Символ віри» у великих мармурових кіотів, перед чудотворною іконою Касперовської Божої Матері і перед старовинними іконами Святого Миколи - Чудотворця, Казанської Богоматері. А на місцях останнього притулку відомих людей Одеси: Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора намісника Кавказу, Світлого князя Михайла Семеновича Воронцова, архієпископа Херсонського, Таврійського і Новоросійського Інокентія (Борисова), і багатьох інших 007похованих там осіб, завершував обряд. Біля хрещальної купелі, священик триразово занурив немовля в святу воду і возніс молитву. Перед тим, як надіти срібний хрестик, він приклав свою долоню до голови похресника, і благословляючи помазав йому лоба святим миром. Вручаючи дитину дияконові, він промовив: «Прийми, Іоанн, своє чадо, що дароване Богом, нехай буде твій син Іван за твоїм сподіванням, подібний життєвою величчю спочиваючимцим людям».

Після завершення таїнства у метричній книзі був зроблений запис про подію хрещення. Диякон Кафедрального собору Іоанн Іоаннович Тімотієвич отримав свідоцтво про хрещення свого сина Івана. Всі члени прирахування зробили свої підписи й ухвалили цей документ церковним друком.

008м. Одеса, Кафедральний Собор 1893 р.

протоієрей Василь Флоровський.

Р.S. Нині святі мощі архієпископа Херсонського, Таврійського і Новоросійського Інокентія (Борисова) покояться в раці у нижньому храмі, нещодавно відновленого Спасо-Преображенського Кафедрального собору.

009Разом з читачами
здійснювала променад
по старій Одесі офіцер відділу
виховної роботи
капітан Ольга Богуш
 

 

Рейтинг
109 голосів
Теги: Без тегів