18
бер.

Одеський гамбіт курсанта Олега Гнатишина

Автор Адміністратор
Адміністратор
Група підтримки сайту
Зараз не на сайті
в Новини
  • Переглядів: 4715
  • Друк
Одеський гамбіт курсанта Олега ГнатишинаРізноманітні життєві грані
майбутнього офіцера

Знайомтесь, курсант четвертого курсу факультету підготовки спеціалістів матеріально-технічного забезпечення, який навчається за спеціальністю «Речове забезпечення», Олег Гнатишин.

Непомітно промайнули роки навчання у Військовій академії (м. Одеса). Спілкуючись із заступником начальника факультету з виховної роботи майором Петром Мітюшиним ми дізнались, що цей випускник за час свого навчання зарекомендував себе з позитивного боку, як дисциплінований, старанний, наполегливий курсант. Навчається Олег переважно на «відмінно». До разових доручень ставиться з відповідальністю, виконує їх якісно та своєчасно. Бере активну участь у суспільному житті курсу та академії. Він постійно вдосконалює і підвищує обрану фахову спеціальність, розвиває професійно значущі особистісні якості.

Одеський гамбіт курсанта Олега ГнатишинаКурсант Гнатишин - активний учасник численних наукових конференцій, Міжнародних мовних конкурсів імені Петра Яцика і Тараса Шевченка. Майбутній офіцер має добре розвинуті комунікативні та організаторські здібності, оптимістичний і стійкий у життєво-службових умовах. Олег вільно володіє сучасними інформаційними технологіями, добре знає Статути Збройних Сил України, дотримується їх вимог у повсякденній діяльності. На критику з боку командування реагує позитивно, вчасно робить належні висновки.

Така позитивна характеристика з боку командування зацікавила однокашників і вони захотіли дізнатись про таємницю успіху багатогранного життя курсанта Гнатишина. У вільний від навчання час Олег відповів на ряд запитань свого співрозмовника.

- Не за горами випуск, чотири роки залишились позаду, Олеже, розкажіть коротенько про себе.

- Скажу відверто, мені ще ніколи не доводилось публічно розповідати про своє життя. Але з іншого боку, відчуваю велику відповідальність і розумію, що через деякий час мені доведеться виконувати свої посадові обов’язки і самостійно приймати рішення.

Моє багатоплиннє життя не відрізняється від інших моїх друзів. Стосовно вибору майбутньої професії зазначу, що ще із самого дитинства проявляв інтерес до армії. Пам'ятаю, коли вперше замислився над вибором майбутньої професії, це без усякого сумніву було ще в школі. В одному із своїх шкільних творів я стверджував, що хочу стати пожежником. Одного разу я був свідком, коли ці відважні люди врятували життя однієї поважної людини, яка стала заручником екстремальної ситуації. Саме тоді, по – серйозному, я відчув юнацький поклик пов'язаний із душевним благородством. Також, моя бабуся багато років працювала у штабі Західного оперативного командування. Вона постійно мені розповідала про сильних і мужніх людей у військовій формі. Від неї я вперше дізнався про художній фільм «Офіцери», який мене дуже вразив. Одеський гамбіт курсанта Олега ГнатишинаХочу пригадати епізод з цієї стрічки, коли у головної героїні, яка була начальником санітарного поїзду, загинув син танкіст. Її вислів мені дуже запам’ятався: «Люди народжуються, закохуються і помирають невчасно». Крім того, чоловік моєї хресної матусі служив офіцером у «Залізній дивізії», яка була розташована у моєму рідному місті Львові. На той час мені дуже захотілось стати саме танкістом. Смішно, але це правда, ким тільки мені не хотілося бути навчаючись у школі. Мені постійно таланило на вчителів, які розгледіли у моїй особі жадобу до постійного пізнання життя. Навчаючись у школі, моя вчителька Любов Богданівна завжди мене направляла брати участь у різних олімпіадах, конкурсах, змаганнях.

Одеський гамбіт курсанта Олега ГнатишинаСаме у гуртках я навчився грати у шахи, добре малювати, пізнав ази екстремального туризму. У цьому мені допомагали мої рідні: матуся Наталія Ярославівна, татусь Володимир Ігорович і мій дядько Антон Романович. Всі вони прості, звичайні люди. Батько - приватний підприємець, мати - вихователь дитячого садка. Мої батьки навчили мене любити свою Батьківщину, поважати старших, за що я їм щиро вдячний. Знаковою сторінкою мого життя було знайомство з морем. Відпочиваючи з рідними у Євпаторії в мене з'явився хист до віндсерфінгу. Коли є можливість я завжди віддаю перевагу цьому виду відпочинку.

Одеський гамбіт курсанта Олега ГнатишинаУ 2007 році я без вагань вступив до Львівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. Три роки навчання допомогли мені виховати всі чоловічі якості, а саме головне, я навчився підкорюватись. На мій погляд це важливо для військової людини. Велика вдячність за це начальнику ліцею полковнику запасу Саляку Роману Семеновичу, офіцеру-вихователю полковнику запасу Шлику Леоніду Петровичу. Вони порекомендували мені продовжити навчання у вищому військовому закладі, де готують висококласних фахівців тилового забезпечення. Розуміючи, що у будь-якій роботі повинна бути точність і акуратність, я остаточно вирішив стати начальником речової служби.

- Нам відомо, що Ви проходили стажування у селищі міського типу Гвардійське та у місті Яворові і командування цих частин надало Вам позитивну характеристику. Розкажіть що нового для себе Ви дізнались перебуваючи у військах і де б Ви хотіли проходити військову службу?

- Перебуваючи на військовому стажуванні я виконував обов’язки начальника речової служби і разом зі своїми наставниками приймав участь у плануванні і забезпеченні особового складу речовим майном. Щонеділі приймав участь у здійсненні лазнево-прального обслуговування, уважно слідкував за правильною організацією зберігання майна на складах поточного і тривалого зберігання. Також занотовував і запам’ятовував, чим повинні займатися старшини підрозділів, як вони організовували експлуатацію речового майна і його ремонт, здійснювали контроль за наявністю і якісним станом речового майна і його обліком. Чітко усвідомлюючи, що після повернення зі стажування я буду захищати свій звіт перед викладачами академії, я доклав багато зусиль до того, щоб якнайкраще засвоїти те, що потрібно знати начальнику речової служби. У військових частинах я набув необхідні практичні знання та вміння, навчився застосовувати прогресивні способи зберігання військового речового майна, його правильну експлуатацію (використання) з дотриманням вимог безпеки.

На стажуванні я доводив свої кращі схильності до господарської та управлінської діяльності, документально демонстрував свій неабиякий інтерес до роботи з військовослужбовцями за контрактом. Під час перебування у військових частинах я демонстрував своє володіння загальними професійно важливими якостями.

Пріоритетів у виборі місця служби в мене на сьогоднішній день немає, готовий розпочати свою офіцерську кар’єру у будь-якому куточку нашої Батьківщини.

- Що Ви можете побажати курсантам молодших курсів, які продовжать навчання у стінах Військової академії?

Одеський гамбіт курсанта Олега ГнатишинаЧотири роки навчання у стінах академії не повинні пройти даремно і тому потрібно чітко засвоювати специфічні, професійно важливі якості, зосереджувати свою уважність та чуйність до своїх однокурсників. Необхідно завжди проявляти турботу, загартовувати свій характер, розвивати внутрішню зібраність і самоконтроль. Також треба вчитись бути безкорисливим і протистояти різним життєвим спокусам, дбайливо ставитись до матеріальних цінностей, крім того, швидко переключатись з одного виду діяльності на інший. Вважаю, що необхідно виховувати в собі чесність, порядність, внутрішню і моральну чистоту, бути здатним успішно виконувати різноманітні, часом суперечливі обов'язки, вміти бачити і враховувати матеріальну відповідальність своєї діяльності.

Головним досягненням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі повинно стати розуміння, що офіцер тилового забезпечення не повинен мати ганебних якостей, таких як: прагнення наживи за рахунок служби, зазіхання на матеріальні кошти і цінності держави. Кожному майбутньому офіцеру необхідно розвивати в собі високу комунікабельність, підвищувати свої інтелектуальні здібності, нервово-психічну й емоційну стійкість.

- Користуючись нагодою дякуємо Вам за відверту розмову і поздоровляємо з Днем народження.

Приємно, що у стінах Військової академії (м. Одеса), яку очолює ТВО начальника генерал-майор Олег Гуляк, навчаються такі курсанти, як Олег Гнатишин. Саме такі офіцери потрібні сьогодні у складний час Збройним Силам України.

Щасливої Вам долі, товаришу курсанте, у нелегкій професії - Батьківщину захищати!

Спілкувався з курсантом випускного курсу
Олегом Гнатишиним
Леонід Єршов

Рейтинг
43 голосів