09
січ.

Різдвяні та новорічні традиції: Одеський кадетський корпус. Погляд у минуле.

Автор Адміністратор
Адміністратор
Група підтримки сайту
Зараз не на сайті
в Новини
  • Переглядів: 7298
  • Друк
(Цікава історія)

ялинкаЗа наказом царя Петра Першого у 1700 році на Русі розпочали відмічати Новий рік. Петро Перший був чоловіком рішучим і одним махом вирішив всі календарні незручності. До початку свого царювання у Росії був рік 7207 (від створення світу), а у Європі 1699 (від Різдва Христового). 15 грудня 1699 року на Червоній площі царський дяк проголосив, що знак доброго почину і початку нового сторіччя настане після дяки Богу і молебного співу у церкві. За цим же наказом було велено на великих проїзних вулицям і біля воріт знатних людей встановлювати прикраси з соснових, ялинкових і ялівцевих дерев чи гілок. Цей наказ потрібно було виконати до 1-го січня 1700 року, а стояти цим прикрасам дозволялось до 7 січня (за новим стилем). В 1-й день в знак веселощів, коли на Червоній площі розпочнуться вогняні забави і стрільба, вітали один одного з Новим роком. Саме з 1700 року народні новорічні забави і веселощі отримали своє визнання, а свято Нового року стало носити світський (нецерковний) характер. Відтоді і назавжди це свято було закріплено у календарі.

Ось так і прийшов до нас Новий рік, з ялинковими прикрасами, вогнями, вогнищами (які Петро Перший наказав влаштовувати з 1-7 січня за допомогою запалювання смоляних бочок), поскрипуванням снігу на морозі, зимними дитячими забавами, катанням на санках, лижах та ковзанах, сніжними бабами, Дідом Морозом, подарунками… Новорічні звичаї прижились у слов’ян досить швидко. Багато старих обрядів – святки, веселі карнавали, катання на санках, ворожіння і хороводи навколо ялинки добре вписались в ритуал зустрічі Нового року.

Яким би не був старий рік, від нового завжди очікують лише кращого. Адже якщо в це вірити, то надії виправдовуються, мрії здійснюються і вдасться досягти очікуваного. Так було і вік тому назад, так є і в наш час. Напередодні Різдвяних та Новорічних свят наш кореспондент вирішив перевірити ці народні повір’я.

ялинкаОдеса, 1913 рік. Початок ХХ сторіччя. Новий рік. Це свято доповнювало Різдво. Відомо - День народження Ісуса Христа відзначали по старому календарю - 25 грудня, тому і Новорічну ялинку прикрашали саме до цієї дати і коштувала вона в ті часи 10-20 рублів. Одесити не прикрашали ялинку старими іграшками це вважалось поганою прикметою. 1-2 рублі коштував набір скляних іграшок. Різдвяний та Новорічний стіл накривався щедро. В меню заможних одеситів були смажені поросята, рябчики, млинці з чорною і красною ікрою, смажені гуси, пироги з різними начинками, а також апельсини і ананаси. Всю цю смакоту вони запивали справжнім французьким шампанським. Були і такі, які зустрічали ці свята за кордоном. Поїздка у Францію або Італію коштувала 100 рублів. Очікування Різдвяних та Новорічних свят розпочиналось із вуличної метушні. Центральні вулиці Одеси в ці дні нагадували великий вулик: біля магазинів товклась величезна кількість покупців. Газети повідомляли своїх читачів, що магазини іграшок по вулицях Дерибасівській і Катеринівській розпочали продаж різдвяних подарунків і ялинкових прикрас по цінам виробника. Новорічний стіл у одеситів був щедрим, протягом року вони економили і відкладали гроші для того, щоб красиво і смачно зустріти улюблене свято. Різдвяне і Новорічне меню звичайних людей не було скудним вони могли собі дозволити те, що вважається розкішшю. На «Привозі» фунт баранини (400 г.) коштував 9-11 коп., свинина - 10 коп/ф., курятину купували за 40-50 коп., м'ясо із качки за 55-70 коп., гуски за 1,2 руб. За фунт севрюги просили 40 коп., осетрина коштувала 50 коп. Самою дешевою рибою вважалась ставрида, вона коштувала по 6 коп.за фунт, а кефаль за 15 коп. У незаможних людей також була можливість зустріти свято якщо не так розкішно, то більш менш пристойно. (1 фунт = 453.59237 грамів).

Різдвяна та новорічна метушня відчувалась скрізь. На четвертій станції Великого Фонтану де був розташований Одеський кадетський корпус, це було особливо помітно. Цей військово-навчальний заклад готував молодь для подальшого навчання у юнкерських (військових) училищах. Першим директором Одеського кадетського корпусу був генерал-лейтенант Дерюгін, після його смерті у 1906 році керівництво очолив генерал-майор Радкевич, який пробув на цій посаді до 1914 року.

Найулюбленішими святами кадетів були Різдвяні та Новорічні дні до яких вони ретельно готувались. За особистою ініціативою Директора корпусу перед центральною будівлею заливався каток де діти викладачів, військовослужбовців, а також кадети корпусу проводили свій вільний час. Чотирьохметрову ялинку службовці міської управи привозили заздалегідь – це був подарунок від міського голови.

Що ж відбувалось перед цими святами у головній будівлі сьогодення (Військовій академії (м.Одеса) понад сто років тому?

Перегортаючи раритетну книгу «Одеський кадетський» дізнаємось: Директор кадетського корпусу у своєму наказі відмічає наполегливість і зацікавленість до цього святкового явища вихованців корпусу. Дякує старших по віку кадетів, які вміло і цілком благопристойно організували і провели Різдвяне свято. «Дякую кадетів 1-ї роти, і головних розпорядників свят за турботу і наполегливість».

Після 6-го грудня самою обговорюваною темою кадетських розмов було запитання: «коли відпустять»? У напружених заняттях швидко промайнули дні, непомітно закінчилась письмова робота, яку проводили викладачі перед другою атестацією; на кінець, оголошують, що відпустка іногородніх кадетів розпочнеться 21 грудня. Вже 20-го ці щасливчики склали своє майно і отримали прогони. З ранку 21 – й в роті стояв великий гул. Не-відпускні дбайливо допомагали тим хто від'їжджав. Після сніданку розпочався від'їзд; в ротах стало тихо. Книги відпускних, перев'язані мотузками перенесли у вільний клас. Парти здвинули до стін; кадетів які залишились на Різдво об'єднали в два відділення і розмістили на нових місцях. Настала святкова пора. Одні, – мимоволі згадували свою родину, від якої вони були дуже далеко. Другі, – пригнічено перебирали неприємні спогади про другу невдалу атестацію. Треті, – брались за цікаву книгу, але їм не хотілось читати: адже попереду ще були дві неділі вільного часу; четверті, – йшли на каток. Ця невизначеність тривала не довго. В нову колію життя кадети вступили швидко, як і вийшли із старої. Ранком 24 грудня після гарячого чаю і солодощів в роту зайшли 60 кадетів, а через півгодини після відпочинку одна частина кадетів відправились на ручну працю, друга – в гімнастичний зал: підфарбувати і пристосувати декорації для підготовленої вистави; кадети різного віку з великим інтересом виготовляли для ялинки в палітурній майстерні різноманітні коробки, фігурки, іграшки. Вони майстерно відносились до свого заняття: із їх рук виходили гарні і дивовижні речі. Серед кадетів йшли живі розмови, що: «вже 200 іграшок виготовлено», що Директор корпусу помітив їх старання і зробив велику люб'язність, вручив їм корисну книгу по якій вони зможуть швидко виготовити все, що потрібно для їх розваг: шахмати із пробки, фігурки із проволки, новорічні іграшки» і.т.п.

ялинкаНа кінець, наступили святкові розваги – традиційна ялинка. Із року в рік її прикрашають у великому верхньому залі корпусу, який призначений для парадних вечорів, офіційних прийомів, урочистостей і.д. В цьому залі по обидві сторони вісить колекція із 20 портретів царської родини Романових. Різдвяна ялинка у великому «портретному» залі (зараз Гергієвський) після прикрас кадетів набула особливого, як би мовити «декоративного» виду. В його глибині, серед ялинок і сосен кадети розмістили зимовий пейзаж: сніжна рівнина переходить у простір; селянські хати засипані снігом; ближче до глядачів кружляє по глибокому снігу дорога. Намальований ландшафт переходить в дійсність і закінчується групою сосен, із яких виглядає опудало величезного чорного ведмедя, з підносом цукерок в лапах. В ці святкові дні Різдвяний і Новорічний стіл у кадетів був різноманітний: на якому крім святкової їжі були печиво, солодощі, горіхи, яблука і апельсини. Так було сто років тому.

2013 рік. Місто Одеса. Сьогодні у Військовій академії різдвяні та новорічні свята відмічають продовжуючи добрі традиції цього військового навчального закладу офіцери, викладачі, працівники ЗСУ, курсанти, солдати. У Білому залі академії прикрашена новорічна ялинка. Виховний відділ, який зараз очолює ТВО заступника начальника академії з виховної роботи майор Василь Галигін разом з начальником оркестру підполковником Юрієм Літовко організували новорічну виставу для дітей офіцерів та військовослужбовців. На новорічний вечір були запрошені солдати строкової служби. У святковому концерті приймали участь артисти, співаки та балетна група Військової академії (м. Одеса). Після проведених новорічних конкурсів Дід Мороз запросив всіх гостей і військовослужбовців до святкового столу.

 З Дідом Морозом розмовляв
і перетинав простір часу
Леонід Єршов
редактор

(Фото із архіву Валентина Журавльова)

Рейтинг
418 голосів