10
вер.

110-та річниця початку занять у будівлі колишнього Одеського кадетського корпусу

Автор Адміністратор
Адміністратор
Група підтримки сайту
Зараз не на сайті
в Новини
  • Переглядів: 6539
  • Друк

До 110 річниці початку занять у будівлі колишнього Кадетського корпусуУ вересні 2012 року виповнюється 110 років від початку занять в Одеському кадетському корпусі, закладка якого відбулась 11 травня 1899 року та який урочисто відкрито у вересні 1902 року.

Граф Мусін-Пушкін, який командував наприкінці ХІХ століття військами Одеського військового округу, представив до Головного управління військово-навчальних закладів проект створення Одеського кадетського корпусу на 500 «казеннокоштних інтернів». Передбачалося, що в корпусі вчитимуться в основному діти-сироти, батьки яких були офіцерами російської царської армії.

Микола II затвердив проект 16 квітня 1899 року. Кадети на перших порах вчилися в Собанських казармах (вул. Канатна). Ці казарми колись належали польському магнату графу Собанському, потім були передані у власність міста. Спочатку в казармах розташовувалося піхотне юнкерське училище, потім батальйон Люблінського полку.

У той час, коли перші 68 кадетів з 1 вересня 1899 розташувалися в Собанських казармах, місто виділило 10 десятин в районі 4-й станції Великого Фонтану для будівництва будівель кадетського корпусу.

До будівельного майданчику направились сотні підвід. Хороший бутовий камінь везли з каменоломень за 50-60 верст від Одеси, а граніт для цоколів - навіть за 320 верст.

Мешканці Одеси, що проїжджали влітку на свої дачі, зупинялися і з цікавістю розглядали швидко зростаючі будівлі.

В головній будівлі було 140 окремих приміщень: навчальні класи, спальні, їдальня, спортзал. Усередині головної будівлі була побудована церква Кирила і Мефодія. Окремо розташовувалися двох-і триповерхові будови для директора і канцелярії, лазарет на 14 палат, офіцерські квартири.

Крім того, була стайня на 12 коней, екіпажний сарай, обсерваторія, оранжерея, погріб для продуктів, котельня, баня, механічна пральня, караулка.

Цікаво, що на споруду витратили 12 млн. штук цегли, каменю-ракушечнику 104 тис штук, цементу - 416 т, алебастру - 624 т, дощок 54 тис. штук, цвяхів 19 т, мармурових сходинок - 822 м, а гранітних - 2, 5 тис. м.

Внутрішні зали, коридори будівлі було прикрашено ліпниною, відвідувачі захоплювалися нею і не могли повірити, що вся ця розкіш призначалася дітям.

Двічі за час будівництва корпус відвідував головний начальник військово-навчальних закладів Великий князь Костянтин Романов.

Кадетам викладали Закон Божий, російську мову і словесність, французьку, німецьку мови, математику, природну історію, фізику, космографію, географію, історію, законознавство, чистописання, креслення. Позакласні уроки були обов'язкові для всіх: танці, спів, гімнастика, фехтування, ліплення, малювання, фотографія, англійська мова, практичні заняття з фізики, гальванопластика. У корпусі були струнний, духовий і балалаєчний оркестри. Влітку кадети займалися плаванням, веслуванням, голубиним спортом. У кадетському голубнику містилося 120 голубів восьми порід.

Читанню в кадетському корпусі надавали великого значення. Часто вихователі самі читали кадетам. А в двох бібліотеках корпусу налічувалося 5670 книг. Кадети відвідували міський театр, зоопарк, археологічний музей, концерти. Обов'язковими були ранкові та вечірні молитви в храмі.

Коли Одеська Дума виділила під дачі ділянку на Сухому лимані, кадети займалися там риболовлею, теслярськими та малярськими роботами, велоспортом, стрільбою. Проводилися екскурсії в Херсон, Севастополь, організовувалися поїздки і в країни Європи.

Багато випускників кадетського корпусу зараховувалися в Сергіївське артилерійське училище, яке розташовувалося по сусідству.

Але революція 1917 року вкрай змінила долю країни і долю кадетів. 31 серпня 1917 Одеський кадетський корпус був перейменований в «гімназію військового відомства». Значна частина викладачів покинула навчальний заклад, але кадети погони знімати не побажали ...

Евакуація Одеського кадетського корпусу відбулася в 1920 році разом з відходом білої армії. Кожен кадет, молячись перед відходом в будинковій корпусній церкві Кирила і Мефодія, в душі сподівався повернутися в рідні стіни, але вони не повернулися. Близько 400 одеських кадетів разом зі своїми вихователями, викладачами, їх сім'ями по льоду замерзлого Дністровського лиману намагалися піти в Румунію. Деяким з них вдалося це зробити ...

Історичний шлях Одеському кадетського корпусу простежено у документальних фільмах «Одеський кадетський» (2006р.), «Кандель. Останній бій» (2011 р.) (реж.В.Журавльов), які зняті разом з Одеським обласним гуманітарним центром позашкільної освіти та виховання. Фільми стали призерами Міжнародного фестивалю дитячої та юнацької кіновідеотворчості «Петербурзький екран» (В.Кисельова) .

Тепер в будівлі Одеського кадетського корпусу на 4-й станції Великого Фонтану знаходиться Військова академія.

Рейтинг
353 голосів